Шановні батьки!
Вступ до школи– велика подія у житті дитини, початок нового періоду її розвитку. До цих серйозних змін необхідно вчасно підготуватися.
Прихід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового положення в суспільстві, нових взаємин як з дорослими, так і однолітками. Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є відтепер для нього обов’язковою діяльністю. І дитина повинна знати, що за неї вона несе відповідальність перед учителем, школою, сім’єю. Відомо, що якість навчальної роботи школяра оцінюється вчителем, і ця оцінка впливає на ставлення до нього оточуючих: батьків, однокласників.
Безумовно, всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових умов навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий дискомфорт для психічного здоров’я школяра.
Це пов’язано,
– По-перше, з певними стресовими станами, яким підається школяр (залежно від індивідуальних особливостей це можуть бути: постійні критичні зауваження на адресу дитини, що викликають страх приниження; обмеження в часі, що приводить до страху не встигнути виконати завдання у відведений час тощо).
– По-друге, з великою кількістю інформації, що пропонують переробити школяреві (часто не з огляду на його вікові та індивідуальні особливості).
– По-третє, нераціональна організованість психологічно (невизначеність, тривога, відчуття дискомфорту), так і фізично (новий режим дня, підвищені навантаження). Це часто приводить до певних наслідків, що у першу чергу позначається на процесі навчання. Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна, так і психологічна підтримка в процесі адаптації.
Батькам майбутнього першокласника необхідно враховувати, що саме психологічна готовність до навчання забезпечує адаптацію дитини до школи. Слід зазначити, що позитивно впливає на адаптацію:
- своєчасність переходу від гри до навчання;
- відвідування дошкільної установи, а, отже, наявні навички спілкування з однолітками;
- правильне виховання в сім’ї;
- усвідомлення дитиною свого положення школяра, а також підготовка до школи з боку батьків, що полягає у посиленні особистісного значення навчання в школі;
- у постановці певних пізнавальних завдань перед дитиною;
- у підготовці до можливих проблем, що виникають у процесі навчання, при цьому підкреслюється, що наполегливість і працьовитість допоможуть у подоланні цих труднощів.
Психологічна напруженість проходить через півтора-два місяці. Якщо дорослий, який перебуває поруч, спокійно і планомірно здійснює режимні моменти, надає правильну, у тому числі й психологічну, допомогу дитині, то її напруженість падає. А зняття психологічної напруги стабілізує й фізичний стан дитини. Вона уникає перевантажень, стомлення, зниження працездатності. Крім того, прагнення до позитивних взаємин з дорослими організовує поводження дитини: вона зважає на їхні думки та оцінки, намагається виконувати правила поведінки.
«Золоті» правила для батьків першокласників
- Заздалегідь привчайте дитину до відповідного розпорядку дня, особливо якщо вона не відвідує дошкільного закладу.
- Демонструйте любов до дитина незалежно від її оцінок у школі. Вона має відчувати, що дорога вам завжди, незважаючи на те, чи збігаються її шкільні досягнення з вашими уявленнями й вимогами. Таке ставлення допоможе сформувати в дитини стійку позитивну самооцінку на все життя.
- Полюбіть школу, в яку ви відали свою дитину. У жодному разі не можна дозволяти собі некоректних коментарів про школу та її вчителів, особливо у присутності дитини. Дитині важко одразу сприйняти авторитет учителя. Тому якщо мама підтримуватиме педагога, доньці або сину буде набагато легше ввійти в нову життєву ситуацію.
- Не перетворюйте дитину на засіб вашого самоствердження, на річ, якою можна вихвалятися перед знайомими: «А моя дочка дві іноземні мови вивчає, на фортепіано грає, на художню гімнастику ходить!». Цілком можливо, що таке навантаження для неї надмірне, але вона не насмілюється вам заперечувати. Роздивіться у малюкові не продовження вашого «Я», а окрему особистість. Тоді ви будете здатні зрозуміти, що їй справді потрібно, а що ні.
- Говоріть із дитиною щодня про всі дрібниці, про складні і приємні події, про її відчуття від тих чи інших справ, про шкільне життя.
- Ураховуйте побажання дитини. Адже до школи йде вона, а не ви. Тож варто дослухатися, який вона хоче портфель, пенал, олівці, яка форма їй більше до вподоби, необхідно дати змогу зробити вибір із декількох представлених варіантів відповідно до ваших фінансових можливостей.
- Якщо ваш малюк хоче взяти із собою до школи щось нестандартне, скажімо, маленьку іграшку, – дозвольте! Батьки помиляються, намагаючись навіяти дитині, що відтепер вона стає дорослою. Дитинство після 1 Вересня не закінчується. Цей процес тривалий, особливо для шестирічок.
- Показуйте, що ви задоволені здобутками своєї дитини, уникайте підкреслення її невдач.
- Розвивайте увагу, пам’ять, мислення малюка за допомогою спеціальних вправ.
- Аби дитина, переживши ажіотаж 1 Вересня, могла підтримувати позитивний навчальний настрій протягом подальших років, необхідні спільні зусилля – і сім’ї, і громадськості, і, звичайно, школи. Багато в цій ситуації залежить від батьків, адже насамперед вони готують дитину до школи. Раджу мамам і татам бути пильними, особливо впродовж першого періоду навчання.
